Національний екзит-пол

Що таке екзит-пол?

Екзит-пол означає "опитування на виході". З 1960-х років проводиться у Сполучених Штатах, а з 1998 року - на Україні.

Для чого?

Головною метою проекту є забезпечення ефективного громадського контролю за чесністю виборчої процедури. Крім того, результати опитування будуть використовуватися ЗМІ для інформування громадськості щодо волевиявлення громадян.

Як? Де і скільки?

Методом таємного голосування планується опитати близько 18 тисяч респондентів на 300 виборчих дільницях (по 150 дільниць для кожної дослідницької компанії). Для виконання цього завдання в екзит-полі буде працювати 600 інтерв’юерів - в кожній з компаній по 300 осіб.

Тип вибірки - двухступенева стратифікована випадкова. Вибірка є репрезентативною для населення України в цілому, а також для чотирьох регіонів України (Захід, Центр, Схід, ПІвдень). При такому обсязі вибірки похибка вибірки знаходиться в межах 0,5-3,2% (з врахуванням дизайн-ефекту).

Результати екзит-полів КМІСу та Центру ім.Разумкова взяті по-окремості також будуть репрезентативними для населення України в цілому. 

Хто і що?

Фонд ДІ організовує та координує виконання проекту "Загальнонаціональне опитування екзит-пол під час парламентських виборів 26 березня 2006 року".  Партнерами та виконавцями опитування є Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) і Центр імені Разумкова (ЦР). Ці соціологічні організації діятимуть як одна команда, використовуючи один і той же метод та видаючи спільний результат.

ДІ реалізує загальну координацію проекту, забезпечує його фінансові ресурси, знаходячи для нього донорів, запрошує закордонні соціологічні компанії для незалежної експертизи методології, очолює роботу з підготовки опитувальника, сприяє ЗМІ у висвітленні ними ходу робіт і результатів екзит-полу. КМІС, консультуючись з Центром ім. Разумкова й іноземними фахівцями, здійснює науково-аналітичне забезпечення проекту, розробку вибірки та методології опитування, координує розподіл польових робіт та зведення даних опитування. Збір даних забезпечують відповідні підрозділи КМІС і ЦР.

Головний менеджер і продюсер проекту - Ілько Кучерів
Науковий керівник екзит-полу - Володимир Паніотто
Координатор робіт з екзит-полу, а також взаємодії КМІС та ЦР - Наталя Харченко
Координатор робіт з екзит-полу у ЦР - Юрій Білоус
Координатор робіт з екзит-полу у ДІ - Олександр Дишлевий
Наукові консультанти проекту: Валерій Хмелько (КМІС), Михайло Міщенко (ЦР), Ірина Бекешкіна (ДІ), Олександр Вишняк (ЮСС),Єкатерина Козаренко (Левада-Центр, Росія), Наталія Зоркая (Левада-Центр, Росія)
Елегія Наталія Скочилас (QEV Analytics, США).

Робоча група сайту exitpoll.org.ua:

Головний редактор - Віталій Довгич
Редактор англомовної версії і консультант проекту - Марко Рачкевич
Відповідальний секретар - Ольга Максименко

Екзит-пол закордоном та в Україні

Опитування екзит-пол винайшли американці в 60-ті роки для потреб журналістики. Вони прагнули підтримати інтригу під час репортажів про вибори. Адже по закритті виборчих дільниць наставала певна пауза, яка тривала до оголошення результатів виборів. Екзит-пол, дані якого оприлюднювалися задовго до оголошення офіційних результатів, дав змогу не припиняти обговорення перебігу виборів і навіть прогнозувати їх підсумки. Тож засоби масової інформації тримали в напрузі увагу максимальної аудиторії.

Крім того, на відміну від “сухих” результатів виборів, екзит-поли визначають багато інших аспектів: наприклад, як розподілилися симпатії виборців за соціальними, професійними, статевими ознаками. Звісно, насамперед це пожива для новин, але, врешті-решт, дослідження екзит-полу дають матеріал для серйозного політичного і соціального аналізу. Базовані на вимірах громадської думки, політичні дебати стають глибшими, аргументованішими.

В далеких 60-их авторам ідеї екзит-полу навіть на думку не спадало, що він може перетворитися із певної розваги на серйозний чинник контролю за виборами, а відповідно – чинник підтримки і розвитку демократії. А саме так і сталося в Україні.

Починаючи з 1998 року ДІ організовував та координував проведення національних екзит-полів в Україні: 1998р., 2002р — парламентські вибори; 1999р. — президентські вибори (перший та другий тури); 2004р. — президентські вибори (3 тури) — всього 7 екзит-полів. Результати усіх екзит-полів до 2004 року збігались з даними ЦВК. Однак під час минулих президентських виборів, коли було застосовано технологію масових фальсифікацій на користь одного з кандидатів на пост Президента України, екзит-пол став дієвим інструментом боротьби проти фальсифікаторів. Він був одним із найдієвіших засобів, котрі перешкодили звести виборчий процес до простої формальності, коли заздалегідь відомі переможці виборчого марафону – а відтак він значною мірою перешкодив відновленню в Україні тоталітарного режиму.

Якщо підсумувати функції, які виконує екзит-пол, то можна виокремити три найголовніші: 1. Прогноз результатів виборів невдовзі по закінченні голосування, що дає змогу робити цікаві шоу в ніч після виборів, до підбиття офіційних підсумків. 2. Аналіз соціально-демографічних характеристик виборців, що взяли участь у голосуванні, а також особливостей електоратів різних партій, блоків і кандидатів. 3. Здійснення громадського контролю за чесністю підбиття підсумків.

Хоча Україна за останній рік значно прискорила свій поступ до демократії, однак найближчим часом потреба у екзит-полі, як процедурі, що забезпечує ефективний громадський контроль за чесністю виборчої процедури навряд чи зникне. І будемо сподіватися, що така відповідальна місія надалі лише зміцнюватиме соціологічну спільноту та сприятиме професійному зростанню соціологів, а не розділятиме їх на ворогуючі табори та ставитиме під сумнів імідж соціології як точної науки.

Організатор Національного екзит-полу’2006: Фонд “Демократичні ініціативи”

За підтримки:

Вісім іноземних посольств та чотири міжнародних донорів фінансово підтримували Національний екзит-пол’2004.

Національний екзит-пол’2006 фінансується об’єднанням донорів, до якого входять чотири посольства і чотири міжнародні фонди та організації, а саме:

• Канадське агентство міжнародного розвитку, Посольство Канади в Україні;
• Програма демократичних грантів Посольства США в Україні;
• Посольство Королівства Нідерландів в Україні;
• Королівське Посольство Норвегії в Україні;
• Міжнародний фонд “Відродження”;
• Фонд Чарльза Стюарта Мотта (США);
• Національний фонд підтримки демократії (США);
• Конгрес українців Канади (КУК).